Труби подачі гарячої води, поряд з опалювальною централлю, можуть бути використані для роботи рушничка. В цьому випадку, забезпечення побутових потреб населення в підігрітому теплоносії проводиться безпосередньо з мережі теплопостачання. Водяна рушникосушарка може бути підключена до трубопроводу по одній з чотирьох схем: нижній, діагональній, бічний або по стійці (докладніше тут).
У даній статті ми спробуємо розібратися, як саме відбувається під'єднання рушникосушарки до труби гвп і чим таке підключення відрізняється від «впровадження» в централізовану мережу.
Монтаж рушникосушарки до ГВП
Системи подачі гарячої води бувають різні, але для населення найчастіше застосовується перевірена часом подача послідовного типу по одному контуру (відкрита схема). Гарячий і холодний трубопроводи в такій схемі монтуються паралельно. Розгалуження труб з'єднуються трійниками, тому такий тип подачі називається трійниковим або послідовним. Це означає, що кожна наступна точка (сантехнічний пристрій) підключається по загальній лінії слідом за попередньою.
Сучасна колекторна розводка набагато продуктивніше трійникової, оскільки кожен споживач приєднується до стояка водопостачання з власної незалежної лінії. Тобто при колекторній (по типу віяла) розводці виключаються перепади тиску в різних точках подачі.
В першу чергу перед встановленням рушникосушарки гвп необхідно провести монтаж запірної арматури. Це дозволить в будь-який момент перекрити подачу теплоносія. Запірні крани встановлюються на відводах від стояка зверху і знизу. Якщо стояк не цілісний, може знадобитися приварка байпаса (обхідна перемичка). Байпас виконує роль додаткового контуру, що, в поєднанні з запірною арматурою, дозволяє уникнути відключення від системи при заміні сушителя.
Питання «як поставити рушникосушарку від гарячої води» аналогічне питанню як коректно поставити водяну сушарку. У будь-якому випадку підключення проводиться за стандартною схемою.
Порядок дій при підключенні:
1. Вимірювання обраної рушникосушарки.
2. Нанесення допоміжної розмітки на стіну.
3. Перекриття стояка водопостачання.
4. а) Якщо стояк ГВП цілісний проводиться вварка бічних патрубків з подальшою установкою на них запірних кранів.
б) Якщо стояк не цілісний проводиться монтаж байпаса, потім вварка в нього бічних патрубків з подальшою установкою на них запірних кранів.
5. Монтаж настінних кріплень, монтаж приладу для сушіння речей з неповним закручуванням гайок.
6. Пробний запуск.
7. Закручування гайок на повну силу.
Перевагою приєднання сушарки для речей до ГВП в порівнянні з центральним опаленням виступає стабільний доступ до гарячого теплоносія в міжсезоння. Це означає, що рушничок буде теплим і влітку, і взимку.
Недоліком виступає присутність домішок в теплоносії - високий відсоток кисню в воді подачі прискорює корозію металевих поверхностей. Цю проблему можна вирішити, вибравши якісну водяну сушарку з нержавіючої сталі або латуні.
Як бачимо, підключення сушарки для речей до труби гарячого водопостачання практично не відрізняється від підключення до опалювальної мережі.
Стандарти роботи
Щоб підключити рушникосушарку до ГВП слід керуватися нормами ДБН В.2.5-64:2012 (СНиП 2-04-01-85). Тиск води в мережі гарячого теплопостачання регулюється районними або будинковими насосними станціями (котельнями). Цей показник не повинен перевищувати 0,45 МПа. Приписання ДБН В.2.5-64:2012 регламентують температуру води: від 60 °C для відкритих і від 55 °C для закритих мереж ГВП. Також можливе короткочасне підвищення температури води, викликане налагодженням системи. У висотних будівлях показники тиску в мережі на нижніх поверхах можуть бути підвищені. Тому вибір рушникосушарки ГВП-підключення повинен бути обумовлений граничним тиском в конкретній мережі.
Водяні рушникосушарки Ларіс піддаються перевірці на герметичність пробним тиском 3МПа. Високі показники герметичності рушничка дозволяють користувачеві не турбуватись щодо перепадів тиску в домашній мережі.